Менеджмент управління відходами – справа творча. А креативний підхід у поєднанні з наполегливою працею дають реальну можливість відшукати високорентабельні джерела біоматеріалу для біогазових комплексів. В минулій статті ми підрахували дохід від розумного поводження з відходами тваринництва. Але таке виробництво енергії не є незалежним та приречене бути прив’язаним до певної території.
Тоді, запитаєте ви, які джерела дають мобільність і логістичну незалежність? Звичайно, відповім ми, – рослинна біомаса, котра була одним з найперших відомих людству енергетичних осередків. Її використання до недавнього часу зводилося до спалювання у відкритому вогні або у топці з низьким коефіцієнтом корисної дії. Та часи змінюються. І сьогодні рослинна біомаса набуває попиту.
Розглянемо вартість такого біопалива. Кукурудзяний силос, як і силос з сорго – це ефективний енергоносій, ціна якого на ринку України коливається в межах 650-1000 грн за тонну. Пожнивні рештки, найдешевші з яких солома пшениці, менш профітні. Їх ціна трошки нижча – 480-600 грн за тонну. Враховуючи те, що біогазова станція потужністю 1 МВт/ год в рік споживає 20 тис тонн сировини, вартість останньої стане у 20 млн грн за силос та 7,2 млн грн за пожнивні рештки.
Ми вирішили звернутися до альтернативних відходів та застосували рештки зерна з елеваторів. У пропорції до вище описаних джерел енергії вони обійдуться у 3 -6 разів дешевше. Цього року ми провели перші дослідження на базі Гніванського елеватора Вінницької області.
Таб. 1 Результати визначення показників якості елеваторних відходів
| Масова частка вологи, % | Вміст домішки, % | |
| зернова | смітна | |
| 1 | 2 | 3 |
| 60,66 | зернова домішка -15,0 зокрема: зерно пшениці- 3,5 пророслі зерна – 11,5 | смітна домішка- 85,0 зокрема: мінеральна домішка-20,3 зіпсовані зерна – 23,5: пшениця -28,7 соняшник – 1,8 насіння бур’янів – 10,7
|
Згідно наведених даних у таблиці 1, мінеральна домішка складає 20,3%. Оскільки вона нам не потрібна, орієнтуємося, що нам вистачить 15 тис тонн відходів з елеваторів, які майже всі підприємства готові надати безкоштовно за умови самовивозу. Логістичні послуги в середньому по Вінницькій області складуть 200 грн за 1 тонну відходів. А накопичується їх за сезон роботи окремого елеватору – 200-300 тонн.
Тепер порівняємо:
- 20 млн грн – вартість сировини «кукурудзяний силос» для вивільнення 1МВт/год у рік;
- 7,2 млн грн – вартість сировини «пожнивні рештки» для аналогічного обсягу;
- 3 млн грн – вартість відходів з елеватора, які також генерують 1МВт/год
Зрештою новітнє вирішення питання залишків сільського господарства принесе 9,38 млн річного валового прибутку. Крім того, автоматично зрушиться з місця гостра для України ситуація з утилізацією відходів. Лише у Вінницькій області зернових елеваторів біля 100 і жодне підприємство не прив’язане до обов’язків переробки відходів.
Тож маємо наступні кроки для впровадження:
- організували грамотну роботу з керівниками зерносховищ;
- подбали про забор відходів;
- знайшли місце зберігання;
- прописали та впровадили процеси;
- пожинаєте плоди!
А чи існує менеджмент відходів в Україні, складіть свою думку самі.
Автор матеріалу: Вадим Кричковський